Детектори токсичних газів

Детектор газу вимірює і показує концентрацію певних газів в повітрі за допомогою різних технологій. Детектори токсичних газів, які зазвичай використовуються для запобігання токсичному впливу та пожежі, часто є пристроями на батарейках, які використовуються з метою безпеки. Вони виготовляються у вигляді переносних або стаціонарних пристроїв і працюють, позначаючи високий рівень газів за допомогою низки звукових або світлових індикаторів, таких як сигналізація, світіння або комбінація сигналів. Хоча багато старих стандартних блоків детекторів газу спочатку були виготовлені для виявлення одного газу, сучасні багатофункціональні пристрої здатні виявляти відразу кілька газів. Деякі сповіщувачі можуть використовуватися як окремі пристрої для моніторингу невеликих робочих зон, або пристрої можуть бути об'єднані разом для створення системи захисту.

Оскільки детектори вимірюють певну концентрацію газу, реакція датчика служить опорною точкою або шкалою. Коли відповідь датчика перевищує певний попередньо встановлений рівень, спрацьовує тривога, яка попереджає користувача. Доступні різні типи сповіщувачів, і більшість з них виконує одну і ту ж функцію: відстежувати й попереджати про небезпечний рівень газу. Однак, розглядаючи, який тип детектора встановити, корисно враховувати різні технології датчиків. Для того, щоб систематично контролювати рівень газів в повітрі необхідно купити детектор токсичних газів в маркеті вимірювальних приладів «SIMVOLT».

Технології детекторів газу

Детектори газу класифікуються за типом газу, який вони виявляють: горючий або токсичний. У рамках цієї широкої категорії вони додатково визначаються технологією, яку використовують: каталітичні та інфрачервоні датчики виявляють горючі гази, а електрохімічні та напівпровідникові зазвичай виявляють токсичні гази.

Вимірювання токсичних газів. Електрохімічні датчики найчастіше використовуються для виявлення токсичних газів, таких як окис вуглецю, хлор та оксиди азоту. Вони функціонують за допомогою сигналів електродів при виявленні газу. Як правило, ці типи сповіщувачів дуже чутливі і видають попереджувальні сигнали. Різні виробники випускають ці детектори різної конфігурації з цифровим дисплеєм.

У своїй типовій конструкції електрохімічний детектор газів затискає іонний провідник між чутливим електродом та протиелектродом. Коли газ, такий як окис вуглецю, контактує з чутливим електродом, газ окислюється шляхом хімічної реакції з молекулами води в повітрі. У цій реакції протони водню протікають через іонний провідник до зустрічного електрода, а електрони надходять до нього по провідниковому шляху. Цей струм вимірюється для визначення рівня наявного токсичного газу.

Напівпровідникові детектори з оксиду металу або MOS також використовуються для виявлення токсичних газів (зазвичай чадного газу) та працюють за допомогою чутливої до газу плівки, яка складається з олова або оксидів вольфраму. Нагріта до високої температури плівка виробляє вільні електрони, які легко проходять через матеріал, генеруючи струм. У присутності повітря ці вільні електрони з’єднуються з киснем в атмосфері, обмежуючи кількість доступних вільних електронів, які протікають через чутливий матеріал. Оскільки повітря витісняється іншим газом, таким як монооксид вуглецю, менше молекул кисню з’єднується з вільними електронами, що забезпечує більший потік електронів через чутливий матеріал. Чим менше доступних молекул кисню, тим більший струм. Опір датчика корелюється з кількістю відновлювального газу в атмосфері.

Як правило, напівпровідникові датчики вважаються ефективними через їх здатність працювати в діапазонах з низькою вологістю, на відміну від електрохімічних датчиків, які вимагають підтримання певних робочих умов. Крім того, вони здатні виявляти цілий ряд газів, включаючи горючі. Вони використовуються в детекторах CO, газоаналізаторах, детекторах витоку холодоагенту тощо. Надійний газовий детектор купити можна в інтернет магазині https://simvolt.ua/.

Вимірювання горючих газів. Каталітичні датчики являють собою велику кількість газодетекторних пристроїв які виробляються сьогодні. Ця технологія використовується для виявлення горючих газів і працює за допомогою каталітичного окислення. Датчики цього типу сповіщувачів, як правило, виготовляються з обробленої платиною котушки проволоки, яка служить елементом виявлення. Крім того, другий провід виконує роль компенсуючого елемента. Коли горючий газ контактує з каталітичною поверхнею, він окислюється, а опір проволоки збільшується за рахунок нагрівання. Ніякої зміни опору компенсуючого елемента у присутності горючого газу не відбувається, він служить для компенсації змін умов навколишнього середовища. Для індикації зміни опору зазвичай використовується мостова схема. Оскільки цим датчикам для спалювання горючого газу потрібен певний рівень кисню, вони не працюватимуть у атмосфері з нульовим або низьким вмістом кисню.

Інфрачервоні датчики або ІЧ-детектори працюють за допомогою системи передавачів і приймачів для виявлення горючих газів, зокрема парів вуглеводнів. Як правило, передавачі є джерелами світла, а приймачі — детекторами світла. Якщо на оптичному шляху присутній газ, він буде перешкоджати потужності передачі світла між передавачем і приймачем. Змінений стан світла визначає, чи є і який тип газу.

Небезпечні гази і як їх визначити?

• Сірководень — дуже небезпечний горючий газ. Оскільки сірководень важчий за повітря, у більшості випадків детектор сірководню слід встановлювати низько до землі. Інфрачервоні датчики широко використовуються, щоб виявити присутність сірководню в атмосферному повітрі. Вони використовують промінь інфрачервоного світла для виявлення наявності відносно високого рівня сірководню, який може існувати між двома точками на деякій відстані один від одного. Особливо такі детектори корисні як пристрої «раннього попередження» під час моніторингу параметрів повітря.
• Хлор — небезпечна, отруйна летка речовина. Використовуючи детектор хлору можна виявляти та вимірювати цю речовину в повітрі для запобігання нещасним випадкам. Обладнаний електрохімічним датчиком хлору, стаціонарний, портативний або ручний детектор CL2 може контролювати концентрацію хлору в навколишньому повітрі. Хлорний газ - CAS: 7782-50-5 - використовувався як хімічна зброя під час Першої світової війни. Нині цей газ присутній у хімічній, текстильній та паперовій промисловості як відбілювач та дезінфікуючий засіб. Це дуже небезпечний газ, який може спричинити серйозні травми (сильне подразнення шкіри, очей та слизових оболонок дихальних шляхів). Незважаючи на запах і видимість, CL2 можна точно виміряти лише за допомогою детектора газу хлору, який може контролювати токсичні концентрації в ppm або ppb.
• Аміак (NH3) — це чистий газ або стиснена рідка форма аміаку, яка не містить води. Він використовується у виробництві добрив, вибухових речовин, сільськогосподарських застосувань, очисних рідин та деяких фармацевтичних препаратів. Компанії харчових продуктів і напоїв використовують багато тон аміаку для охолодження, миттєвої заморозки та зберігання в масі, і все це ризикує утворити отруйний газ. Щоб постійно контролювати рівень аміаку в повітрі обов’язково необхідно застосовувати детектор аміаку.

Де кращий вибір детекторів токсичних газів?

В маркеті вимірювальних приладів https://simvolt.ua/ представлений дуже великий асортимент детекторів токсичних газів від виробників зі світовим ім’ям: Lenser Tech, AZ-Instrument, Benetech, MIC, Walcom.

Професійна команда менеджерів відповість на всі Ваші запитання стосовно правильної експлуатації пристроїв і допоможе підібрати відповідну модель детектора токсичних газів.